Закликаємо всіх жителів, гостей з інших міст та осіб, які мають домоволодіння на території громади, звільнити від використаної автогуми громадський простір
Відпрацьовані автомобільні шини класифікуються як четвертий клас небезпеки. В їх основі з’єднання поліароматичних вуглеводнів та канцерогенних речовин, що мають високий рівень токсичності, пояснюють екологи.
Закликаємо всіх жителів, гостей з інших міст та осіб, які мають домоволодіння на території громади, звільнити від використаної автогуми громадський простір.
У селі та місті, у дворах та поблизу дитячих майданчиків місцеві часто намагаються проявити свої здібності ландшафтного дизайнера, висаджуючи цілі квітники в шини. Ці так звані елементи декору були особливо популярні в радянські часи, утім і зараз їх чимало повсюди, в різних варіаціях.
Шинами “облагороджують” спортивні майданчики, а потім розфарбовують їх у різні кольори. У використану автогуму висаджують квіти, дерева, навіть овочі. Але чим це обернеться як для нашого організму та рослин, можна тільки здогадуватися.
Екологи підкреслюють, що ці “прикраси”, якими дбайливо прикрашена велика частина дворів, несуть небезпеку й шкоду навколишньому середовищу та здоров’ю людей.
При контакті з водою, землею або при нагріванні сонячними променями вони виділяють масу хімічно активних сполук, які, потрапляючи в людський організм, викликають важкі захворювання. Шкідливі випари потрапляють в повітря, в ґрунт, а за ним і в урожай. Фарба від цих випарів не захистить: вона нагрівається на сонці та поступово облущується. Тож використовувати їх як клумби або вирощувати овочі в них точно не можна. Шини піддаються розпаду в природних умовах не менше 100 років. Полімери, що входять до складу гуми не розкладаються. До того ж шини вогненебезпечні, при спалюванні виділяють в атмосферу токсичні речовини.
Основна мета відмови від відпрацьованої гуми – сучасно облаштувати газони та клумби, встановити огорожі. На жаль у більшості громад Полтавщини ситуація невтішна: численні газони, прибудинкові території та дитячі майданчики, як і раніше, “оздоблені” у стилі радянських часів.
Новоселівська громада вже позбавилась від гумової небезпеки в усіх закладах освіти, тож автошини, з яких облаштовані дитячі майданчики вивезені. Територія для дітей має бути максимально комфортною і безпечною, з дотриманням екологічних вимог.
Українські фахівці наголошують: використання автопокришок – недопустиме. Головним матеріалом для шини є гума, яка у своєму складі має понад 120 шкідливих хімічних речовин. Вона буває різною і може виготовлятися як з синтетичного, так і з натурального каучуку. Другий за кількісними показниками елемент складу шини – вуглець технічний. На його частку припадає приблизно 30% всієї суміші. Досить часто замість технічного вуглецю використовується сірка або кремнієва кислота. Як домішки для приготування компаундів застосовуються різні олії та смоли.
При зношуванні автомобільні шини виділяють високотоксичний пил, вдихання якого сприяє розвитку ракових захворювань. У шинному пилі у великій кількості присутній дуже шкідливий канцероген – бензопірен.
Вміст хімічних речовин в поширюваних мікрочастинках набагато вище, ніж у вихлопних газах автомобільного двигуна. Використані й викинуті покришки розкладаються в землі понад 100 років, при цьому відбувається забруднення ґрунту, вимивання токсинів і канцерогенних речовин ґрунтовими водами. При високій температурі повітря так само відбувається виділення високотоксичних сполук. Під час горіння покришок виділяється кіптява й сірчиста кислота.
Використання шин у побуті – шкода для здоров’я людини. При нагріванні на сонці у повітря випаровуються небезпечні канцерогени.
В 1 тонні відпрацьованих шин міститься близько 700 кг гуми, яку можна використати для виробництва палива, гумотехнічних виробів і будівельних матеріалів. Водночас якщо спалити 1 тонну відпрацьованих шин, в атмосферу потрапить 270 кг сажі та 450 кг токсичних домішок й газів.
Окрім питання відмови від використаних покришок, не менш гостро стоїть питання, а яка ж альтернатива оздоблення дворів і присадибних ділянок автошинами? А вона є – й полягає у переході на природні матеріали, приміром, дерев’яні вироби, вони міцні та краще “вписуються” у громадський простір. Це екологічно та безпечно, й захистить дітей та дорослих від розпечених “ароматів” вживаних шин.
