Як захиститися пацієнту, який зазнав порушення свого права на лікарську таємницю?
На жаль, в Україні розголошення медичної інформації про пацієнта – поширена практика. Все частіше інформація про стан здоров’я пацієнта, його діагноз та історія хвороби стає «надбанням громадськості». Пацієнти часто самі вважають розголошення медичної інформації дрібницею, оскільки не повною мірою володіють інформацією про свої права в сфері охорони здоров’я.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text] медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
Відповідно п.3.6. Етичного кодексу лікаря України [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001748-09#Text] кожен пацієнт має право на зберігання особистої таємниці. Лікар, як й інші особи, які беруть участь у наданні медичної допомоги, зобов'язаний зберігати лікарську таємницю навіть після смерті пацієнта, як і факт звернення за медичною допомогою, за відсутності іншого розпорядження хворого, або якщо це захворювання загрожує його близьким і суспільству чи особа притягується до кримінальної або адміністративної відповідальності. Наприклад, лікарі зобов’язані повідомляти правоохоронні органи про випадки жорстокого поводження з дітьми або поширення інфекційних захворювань, звернення особи із тілесними ушкодженнями, характер яких вказує на їх отримання внаслідок вчиненого щодо особи правопорушення.
У випадку, коли медична інформація стала зовсім не «конфіденційною» необхідно написати заяву на ім’я головного лікаря, щоб дізнатись, хто мав доступ до даних і кому вони надавалась.
За незаконне розголошення лікарської таємниці встановлена кримінальна відповідальність (ст. 145 Кримінального кодексу України (далі – КК України) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text]. Так, умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, – карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
Згідно зі ст. 132 КК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text] розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових або професійних обов’язків, – карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Також, відповідно до ч. 1-2 ст. 23 Цивільного кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text] особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав шляхом подачі цивільного позову.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відповідно до ст. 128 Кримінально процесуального кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text] може бути пред’явлений до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Нагадуємо, якщо маєте питання правового характеру, звертайтеся до фахівців Полтавського бюро правової допомоги № 3 Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: м. Полтава, вул. Міщенка, 2
Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи правової допомоги – 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні).
