29 вересня вшановуємо День пам’яті жертв Бабиного Яру
19 вересня 1941 року Київ захопила нацистська армія, а через 9 днів окупаційна влада наказала євреям міста зібратися 29 вересня в урочищі Бабин Яр на околиці Києва. 29 та 30 вересня німецькі солдати розстріляли у Бабиному Яру понад 33 тисячі євреїв Києва. Упродовж двох наступних років у Бабиному Яру загинуло, за різними оцінками, не менше ста тисяч осіб. І серед не лише євреї, а й роми, полонені, підпільники та українські націоналісти на чолі з поетесою Оленою Телігою та її чоловіком Михайлом. Їх розстріляли разом з іншими діячами ОУН. У гестапо Теліга перебувала в камері № 34, де пізніше знайшли напис, зроблений її рукою: "Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга". Зверху викарбовано націоналістичний стилізований під меч Тризуб.
У 60-х роках Бабин Яр був за рішенням тодішнього керівництва засипаний, пізніше там був посаджений парк, споруджені житловий масив і телецентр, а привселюдно згадувати про трагедію було заборонено.
Бабин Яр – це споконвічне нагадування нам про той біль, який ніколи не пройде. Ми завжди повинні пам’ятати про сотні тисяч людей, які там загинули. Це нагадування нам про байдужість навколишнього світу, який дозволив нацистам знищити цих людей. Це зневага та ненависть до влади й режиму, яка десятиліттями забороняла згадувати та вшановувати пам'ять загиблих. Це повинно нам нагадувати про те, що тільки сам народ, маючи незалежність, може захиститися від спроб будь-яких диктаторів знищити себе, змінити його національну ідентичність та захопити територію.
Пам’ятаємо, вчимо дітей та докладаємо максимум зусиль, щоб жоден ворог не зміг завдати кривди нашому народові!! Ці біль, гіркота та співчуття, частина історії нашого народу.
