Відзначаємо 139 років від дня народження патріота, військового діяча, письменника, художника, скульптора та мученика - Михайла Гаврилка
"Громадяни, сини України!
Вже три роки, як у кайданах конає колись
вільна і славна ненька Україна. Народе український, великий та могучий! Прозрій, подивися, яких батьків і чиї діти стали, подивися на свої
степи – лани широкополі, на воли круторогі,
подивися… та й заплач слізно... Сміттям московським намагаються зробити тебе кацапи. Кацапи глузують з тебе, з твоїх звичаїв, чудової
мови твоєї. Не стала лунати прекрасна українська пісня. Навкруги руїна і нещастя… Настав кінець твоєму терпінню… Наша велика і свята мета – вільна самостійна Україна”
Ці слова написав наш без перебільшення, видатний земляк - Михайло Гаврилко. 5 вересня відзначаємо 139 років від народження патріота, військового діяча, письменника, художника, скульптора та мученика. Мало хто з нас знає, що хорунжий Армії УНР, начальник штабу Сірої дивізії Армії УНР, повстанський отаман народився в нашій громаді на козацькому хуторі поблизу Рунівщини. Звичайний хлопець, зі шляхетної, але бідної родини, наділений талантом та переданою від батьків любов’ю до України.
Недовге життя (38 років) Гаврилка схоже на авантюрний роман з трагічним кінцем. Він мріяв про незалежність України, свого часу навчаюсь у Парижі на скульптора, не залишився у Європі, а повернувся відстоювати суверенність Батьківщини. Серед його творчих здобутків кілька проєкт пам’ятника Тарасу Шевченку у Києві, погруддя видатних українців Шашкевича (1910), Шевченка (1911), Федьковича, автор творчих робіт “Ганнуся”, “Козак і дівчина”, “Сироти”. Виконав барельєф з портретом Шевченка для Полтавського театру (робота зникла під час Другої світової війни).
Паралельно з творчою діяльністю воював та вів підпільну діяльність, кілька разів заарештований, побував в кількох таборах де продовжував вести просвітницьку та агітаційну діяльність серед полонених. З початком Першої світової війни 1915 року вступає до лав Українських січових стрільців, командував повстанським загоном Армії УНР.
Як загинув Михайло Гаврилко достеменно не відомо. За однією з версій був заарештований чекістами восени 1920 року, як керівник антибільшовистського повстання та був спалений живцем у топці потяга.
Михайло Гаврилко прагнув до останнього подиху війни з самодержавною Росією та волі для своєї Батьківщини.
Для тих хто хоче дізнатися більше про нашого земляка, радимо прочитати чудову та доступну монографію Віктора Ревегука "Шевченкіана Михайла Гаврилка" за посиланням:
http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/3083/1/Reveguk.PDF
