Що змінюється у сфері надання адміністративних послуг, і насамперед в організації та діяльності ЦНАП.
3 листопада 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі». 27 листопада Закон підписано Президентом України.
Частина 1. Щодо статусу та організації роботи ЦНАП - головне
Законом суттєво змінено редакцію статті 12 Закону «Про адміністративні послуги» (про ЦНАП).
1.1. У визначенні поняття і статусу ЦНАП (ч. 1 ст. 12) акцентовано, що ключовою ознакою ЦНАП є надання визначеного відповідно до цього Закону переліку адміністративних послуг. Замість попереднього акценту на механізм надання послуг у ЦНАП («через адміністратора»), зроблено правильну зміну наголосу – саме на головну характеристику, що відрізняє ЦНАП - надання широкого переліку адмінпослуг, на відміну від інших суб’єктів, в т.ч. окремих суб’єктів надання адмінпослуг чи їх спеціальних (відомчих) «фронт-офісів».
Такий Перелік послуг формується на основі двох обов’язкових вимог Закону:
1) всі адмінпослуги, де суб’єктом надання є ОМС, що утворив ЦНАП (місцева рада, її виконавчі органи та посадові особи), повинні надаватися виключно через ЦНАП;
2) Кабінет Міністрів України затверджує перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади та адміністративних послуг, що надаються ОМС у порядку виконання делегованих повноважень, і які є обов’язковими для надання через ЦНАП (далі – КМУ, Перелік послуг Уряду).
ОМС, які утворюють ЦНАП, можуть інтегрувати туди і додаткові послуги. Це тільки вітається.
Що далі: Зараз буде дуже багато залежати від оперативності та якості рішення Кабінету Міністрів України про Перелік послуг Уряду. Тобто важливо, щоб цей акт КМУ було підготовлено та затверджено якомога оперативніше. І також важливо, щоб у вказаний Перелік увійшли дійсно ключові адміністративні послуги, які можна ще назвати «базовими». За основу очевидно, що має бути взято відоме розпорядження КМУ №523 від 16.05.2014 року (з наступними змінами), адже там вже є зафіксовані більшість важливих груп послуг.
Якщо конкретніше, то у ЦНАП обов’язково повинні бути послуги з реєстрації актів цивільного стану, нерухомості, бізнесу, землі; паспортні послуги (допоки є проблеми з придбанням та підключенням паспортного обладнання, то ця група послуг вочевидь має залишатися з приміткою «за можливості» принаймні для громад до 10 тисяч жителів); адмінпослуги соціального характеру (далі - АПСХ). Також треба включити послуги, яких не було в останній редакції розпорядження КМУ: реєстрація місця проживання, пенсійні послуги, окремі податкові послуги. Це насправді наймасовіші і назайтребуваніші послуги.
1.2. Другий суттєвий акцент Закону – в організації роботи ЦНАП – чітко підкреслено можливість застосування різних моделей (механізмів) надання адміністративних послуг у ЦНАП:
1) безпосередньо адміністратором;
2) через адміністратора, шляхом його взаємодії з суб’єктами надання адміністративних послуг (СНАП);
3) суб’єктами надання адміністративних послуг, тобто їх посадовими особами.
Частина 2. Щодо статусу та організації роботи ЦНАП – важливі деталі
2.1. Законом чітко передбачено, що усі чи окремі завдання адміністратора ЦНАП можуть покладатися на старост та інших посадових осіб ОМС, що утворив ЦНАП.
Це важливо, насамперед, у разі утворення ЦНАП як постійно діючого робочого органу. Тут ще раз підкреслено, що: а) ці завдання покладаються лише на посадових осіб ОМС, що утворив ЦНАП, тобто це не можуть бути посадові особи органів виконавчої влади; б) обсяг цих завдань може бути різним, на розсуд ОМС.
2.2. У цьому ж контексті треба брати до уваги і нову редакцію пункту 6 ч. 2 ст. 13 Закону «Про адміністративні послуги». Тепер уповноваження адміністратора на безпосереднє надання адміністративних послуг віднесене на рішення ОМС, що утворив ЦНАП. Це власне добре корелює і з акцентами у статусі ЦНАП та статусі адміністратора, що безпосередньо надають послуги. Дуже корисна норма, адже раніше окремі ОМС вагалися, чи можна на адміністратора ЦНАП покласти повноваження з реєстрації місця проживання, РАЦС або реєстрації бізнесу тощо. Оскільки у попередній редакції норми було обмеження «відповідно до закону» і треба було провести неабияку юридичну роботу з обґрунтування такої можливості.
Тепер все стає простіше. Відповідно власне до принципів управлінської (організаційної) автономії ОМС, сам ОМС вирішує яким обсягом повноважень наділяти своїх службовців. Підказкою тут може бути таке: а) адміністраторів доцільно наділяти повноваженнями (завданнями) з безпосереднього надання саме «швидких послуг», тобто тих що надаються невідкладно; б) для менших громад, це можуть бути й інші повноваження, адже там розмежування на фронт-офіс і бек-офіс є менш чітким, і одні й ті ж посадовці здійснюють прийом суб’єктів звернення, і наступну обробку цих звернень.
Обсяг повноважень конкретного адміністратора чи іншої посадової особи – визначає ОМС, з урахуванням потреб конкретної громади і актів Уряду щодо коректних назв посад (без здвоєнь тощо).
2.3. Скасовано спеціальні кваліфікаційні вимоги до адміністраторів ЦНАП для роботи щодо надання відомостей з Державного земельного кадастру (ДЗК). Отже, тепер усі адміністратори ЦНАП чи інші посадові особи ОМС можуть видавати відомості з ДЗК. Ризиків помилок тут немає, адже це не зміни в ДЗК, а лише видача наявної інформації. Отже, ця дуже популярна послуга зможе надаватися у значно більшій кількості точок доступу.
2.4. У ЦНАП утворених сільськими ОМС (в селах) – робота один день на тиждень до 20:00 віднесена на розсуд таких ОМС. Раніше це був обов’язок для усіх ЦНАП, але практика показувала, що у сільській місцевості у вечірні години, особливо в осінньо-зимовий період, звернень надходило дуже мало.
2.5. Регламент ЦНАП – більше не регуляторний акт, якщо складений на підставі Примірного регламенту ЦНАП. Ця зміна у Законі (абзац другий частини 10 ст. 12 Закону «Про адміністративні послуги) має вивільнити роботу персоналу ОМС від зайвих процедур у разі прийняття чи зміни Регламенту ЦНАП.
Що далі: У Регламенті ЦНАП небагато норм, що стосуються «зовнішніх відносин» з суб’єктами звернення, тому в цій частині використовуйте рекомендації акту Уряду. Загалом же, дійсно важливі відносин по лінії «ЦНАП – суб’єкт звернення» регламентуються безпосередньо законами.
2.6. На персонал ЦНАП покладено обов’язок складання заяв для суб’єктів звернень на вимогу особи, для подальшого підписання та подання.
2.7. На рівні з іменними печатками адміністраторів тепер можуть використовуватися номерні печатки. Віднині при кадрових змінах не доведеться щоразу виготовляти нові печатки.
2.8. Передбачена можливість направляти результати адмінпослуг поштою, в т.ч. за бажанням суб’єкта звернення та за його рахунок - кур’єром. Ця зміна внесена щоб надати право суб’єкту звернення: а) самостійно оплатити таку доставку; б) вибрати варіант доставки (поштову організацію та спосіб).
2.9. Закон використовує поняття «пересувного віддаленого робочого місця адміністратора». Це зроблено для більшої правової визначності роботи так званих «мобільних ЦНАП», а також обслуговування громадян у форматі «виїзного адміністратора».
Частина 3. Щодо розвитку мережі ЦНАП
3.1. Законом передбачено обов’язкове поетапне створення ЦНАП в усіх громадах. При цьому пріоритетом №1 у 2021 році визначено «заміщення» ЦНАП РДА на ЦНАП ОМС у всіх «старих» районних центрах (станом на 01.01.2020). Ця робота має бути завершена до 1 січня 2022 року.
